Узагальнення судової практики по кримінальним провадженням про військові злочини у кримінальних провадженнях, розглянутих в 2015 році

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

м. Миколаєва

Узагальнення судової практики по кримінальним провадженням

про військові злочини у кримінальних провадженнях,

розглянутих в 2015 році

В провадженні суддів Ленінського районного суду м. Миколаєва протягом 2015 року перебувало 650 кримінальних проваджень. З них розглянуто 530 кримінальних проваджень та 120 кримінальних проваджень знаходились в залишку на кінець 2015 року.

В тому числі в 2015 році в провадженні Ленінського районного суду м. Миколаєва перебувало 13 кримінальних проваджень в сфері злочинів проти встановленого порядку несення військової служби щодо 13 осіб. З них розглянуто 11 кримінальних проваджень, що становить 2 % від загальної кількості розглянутих кримінальних проваджень. 2 кримінальні провадження залишились в залишку на кінець 2015 року, в тому числі 1 кримінальне провадження зупинено в зв’язку з розшуком обвинуваченого.

В порівнянні з 2014 роком кількість кримінальних проваджень про військові злочини збільшилась. Так, в 2014 році в провадженні Ленінського районного суду м. Миколаєва перебувало 4 кримінальні провадження в сфері військових злочинів щодо 4 осіб.

Аналізуючи розглянуті кримінальні провадження, можна зробити висновок, що найбільшу кількість кримінальних проваджень в сфері військових злочинів становлять кримінальні провадження за злочини, передбачені ст. 407 КК України. Так з 11 розглянутих кримінальних проваджень, 8 кримінальних проваджень розглянуто за ст. 407 КК України, в тому числі 6 кримінальних проваджень із ухваленням вироків. Так 5 кримінальних проваджень надійшло до суду за ч.3 ст. 407 КК України, 4 з них розглянуті з ухваленням вироку. 3 осіб засуджені за самовільне залишення військової частини без поважних причин тривалістю понад один місяць, 1 особа засуджена за нез’явлення вчасно на службу до військової частини без поважних причин тривалістю понад один місяць. 2 кримінальні провадження надійшло до суду за ч.2 ст. 407 КК України. 1 особу засуджено за самовільне залишення військової частини тривалістю понад десять діб, але не більше місяця. 1 кримінальне провадження надійшло до суду за ч.4 ст. 307 КК України, яке розглянуто з винесенням вироку. Особу засуджено за нез’явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

1 кримінальне провадження відносно Долганюка Вадима Юрійовича за ч.3 ст. 407 КК України було повернуто прокурору для виконання вимог ст. 291 КПК України, оскільки обвинувальний акт не містив правової кваліфікації дій обвинуваченого.

По 1 кримінальному провадженню відносно Стрельцова Дмитра Юрійовича за ч.2 ст. 407 КК України було відмовлено в задоволенні угоди про визнання винуватості, обвинувальний акт та кримінальне провадження було повернуто прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 КПК України та виконання вимог ст. 291 КПК України.  Підставою відмови в угоді було те, що правова кваліфікація вчиненого кримінального правопорушення, зазначена в угоді, не відповідала правовій кваліфікації, яка вбачалась з обвинувального акту.

1 кримінальне провадження відносно Масель Євгена Володимировича розглянуто за ч.1 ст. 402 КК України. Масель Є.В. не визнав своєї вини у вчиненні злочину, проте дослідивши докази в судовому засіданні, суд визнав Масель Є.В. винним у вчиненні непокори - іншого умисного невиконання наказу, та призначив покарання у вигляді 1 року службового обмеження з відрахуванням з суми грошового забезпечення 10%.

1 кримінальне провадження відносно Белоконь Сергія Сергійовича розглянуто за ч.1 ст. 410 КК України. Белоконь С.С. визнано винним у викраденні іншого військового майна, та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з випробуванням строком на 1 рік.

1 кримінальне провадження відносно Осипенка Артура Михайловича розглянуто за ч.1 ст. 408 КК України. Осипенка А.М. визнано винним у дезертирстві, тобто у нез’явленні з відпустки на військову службу з метою ухилитися від військової служби, та призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі з випробуванням строком на 1 рік.

У кожному конкретному випадку суддями при призначенні покарання враховувався ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого та інші обставини справи, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, оскільки особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Всім засудженим особам за вказаною категорією справ призначено покарання із встановленням іспитового строку.

В цілому, складнощів при розгляді зазначених кримінальних проваджень не виникало. 8 осіб з 9 засуджених повністю визнавали свою вину. 3 кримінальні провадження розглянуті із застосуванням ч.3 ст. 349 КПК України. Жоден вирок не був оскаржений до апеляційного суду.

З вищенаведеного можна зробити висновок, що судді правильно дотримувались законодавства при розгляді кримінальних проваджень про злочини проти встановленого порядку несення військової служби, а неправомірні дії засуджених кваліфікувались відповідно до встановлених обставин.

Виконавець Н.Ю. Орєхова