Узагальнення судової практики призначення судом у І півріччі 2016 року експертиз в цивільних справах
Виконала:
помічник судді А.М. Гроднова
Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 143 Цивільного процесуального кодексу України)
Правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя при розгляді цивільних справ регулюються Цивільним процесуальним кодексом України, ЗУ «Про судову
експертизу» та іншими нормативно-правовими актами.
Після прийняття у 1994 р. ЗУ "Про судову експертизу" на його основі Кабінетом Міністрів України та Міністерством юстиції України, іншими міністерствами та відомствами було прийнято низку нормативно-правових актів, які розвивають та деталізують положення зазначеного Закону. Лише Міністерством юстиції України розроблено і затверджено понад 15 нормативно-правових актів, серед яких чільне місце посідають Положення про державний реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян, Інструкція про призначення та проведення судових експертиз, Положення про порядок проведення судової автотоварознавчої експертизи і Науково-методичні рекомендації до нього та ін.
При розгляді цивільних справ суду іноді доводиться досліджувати факти, для встановлення яких необхідні спеціальні знання у галузі науки, мистецтва, техніки чи інших сферах діяльності. В цих випадках закон надає право суду залучати до участі в процесі обізнаних осіб - експертів.
Судом проведення експертизи може бути доручено як конкретному - судовому експерту, так і певній експертній установі в цілому. В такому випадку в подальшому з числа співробітників такої установи призначається експерт.
Судова експертиза — це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово- експертну діяльність в Україні здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До державних спеціалізованих установ належать:
науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України;
науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров’я України;
експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
Вказаним Законом передбачено здійснення судово-експертної діяльності також судовими експертами, які не є працівниками цих державних установ. Зазначені особи вправі проводити дослідження, не віднесені до виключної компетенції державних спеціалізованих установ, за умови наявності у них:
відповідної вищої освіти;
освітньо-кваліфікаційного рівня не нижче спеціаліста;
належної підготовки в державних спеціалізованих установах Мін’юсту України;
атестації та кваліфікації судового експерта з певної спеціальності;
внесення до державного Реєстру, ведення якого покладено на вказане міністерство.
Законом України «Про судову експертизу» передбачено можливість залучати (крім судових експертів) й інших фахівців з відповідних галузей знань для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними установами.
Аналіз правових норм дає підстави дійти висновку, що за законом пріоритет у проведенні судових експертиз надається державним спеціалізованим установам і службам, яким у переважній більшості (згідно зі статистичними даними) суди й доручають виконання експертних досліджень. Така судова практика вважається правильною, оскільки саме державні установи здійснюють спеціальну підготовку судових експертів - отже, мають у своєму штаті кваліфікованих співробітників із належним досвідом практичної та наукової роботи, створюють організаційні умови і запроваджують концептуальні інструменти для однакового та правильного застосування експертних методик, що безпосередньо впливає на якість дослідження.
Призначення судової експертизи - складний процес, який є результатом реалізації як ініціативи осіб, які беруть участь у справі, так і повноважень суду.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 12.06.2009 р. "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" для з'ясування
обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів. Разом із тим у випадках, коли вирішення справи залежить від психічного стану особи в момент вчинення нею певної дії, наприклад при розгляді справ про визнання правочинів недійсними з мотивів укладення їх фізичною особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла ними керувати (стаття 225 ЦК), і за відсутності клопотання про призначення експертизи, суд, згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК, повинен роз'яснити позивачу його право на заявлення такого клопотання та наслідки невчинення цієї процесуальної дії. Експертиза повинна бути обов'язково призначена у випадках, передбачених статтею 145 ЦПК.
Зокрема, призначення експертизи є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо
у справі необхідно встановити:
1) характер і ступінь ушкодження здоров'я;
2) психічний стан особи;
3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Підставою для призначення судової експертизи є необхідність з'ясування обставин, які потребують спеціальних знань, тобто тих, які виходять за межі знань осіб, які беруть участь у справі, та судді, котрий розглядає справу. Існує орієнтовний перелік галузей спеціальних знань: наука, мистецтво,
техніка, ремесло. Основними видами експертизи, що призначають суди при вирішенні цивільних справ є:
почеркознавча;
будівельно-технічна;
економічна;
товарознавча;
автотоварознавча;
оціночна;
психологічна;
мистецтвознавча.
Згідно положень ст. 143 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта.
Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначається судом. При цьому суд має мотивувати відхилення питань осіб, які беруть участь у справі.
Особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд провести експертизу у відповідній судово-експертній установі, доручити її конкретному експерту, заявляти відвід експерту, давати пояснення експерту, знайомитися з висновком експерта, просити суд призначити повторну, додаткову, комісійну або комплексну експертизу. Якщо проведення експертизи доручено спеціалізованій експертній установі, її керівник має право доручити проведення експертизи одному або кільком експертам, створювати комісії з експертів керованої ним установи, якщо судом не визначено конкретних експертів, у разі потреби замінювати виконавців експертизи, заявити клопотання щодо організації проведення досліджень поза межами експертної установи.
У відповідності до ст. 144 ЦПК України експертиза призначається ухвалою суду, де зазначаються: підстави та строк для проведення експертизи; з яких питань потрібні висновки експертів, ім'я експерта або найменування експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; об'єкти, які мають бути досліджені; перелік матеріалів, що передаються для дослідження, а також попередження про відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
У першому півріччі 2016 року Ленінським районним судом м. Миколаєва було призначено 42 судових експертизи (суддею Губницьким Д.Г. - 17 експертиз, суддею Кокорєвим В.В. - 16 експертиз, суддею Тихоновою Н.С. - 9 експертиз).
Аналізуючи статистичні дані, можна зробити висновок про те, що найбільш часто Ленінським районним судом м. Миколаєва призначаються будівельно - технічні (17), почеркознавчі (7) та економічні (6) експертизи.
Окрім вищезазначених в першому півріччі 2016 року судом також було призначено психіатричні (в тому числі посмертні), автотоварознавчі, земельно-технічні та молекулярно-генетичні експертизи.
Щодо експертних установ, до виконання якими судом за звітний період найчастіше було призначено експертизи, то беззаперечно лідує Миколаївське відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (призначено 18 експертиз). Також судом неодноразово було направлено до виконання ухвали про призначення експертиз до Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області (9 експертиз) та Науково-дослідного експертно- криміналістичного центру УМВС України в Миколаївській області (5 експертиз).
Щодо виконання психіатричних експертиз (в тому числі посмертних), їх судом було доручено Миколаївській обласній психіатричній лікарні № 1.
В зв’язку зі значною складністю виконання економічних експертиз, що були призначені судом у спорах між Банками та фізичними особами щодо стягнення кредитної заборгованості (наприклад у цивільній справі № 2/489/220/2016 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до Данкай О.З., Данкай Л.П. та у цивільній справі № 2/489/81/2016 за позовом ПАТ «ВАБ» до Жукової Н.В.), вказані експертизи були направлені судом для виконання до ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа» та Харківському НД1 судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса.
В зв’язку з розвитком сучасної науки та створенню надійних методів ідентифікації особи за допомогою дослідження її ДНК, в цивільному судочинстві широко застосовуються судові молекулярно - генетичні експертизи.
Так, наприклад, при розгляді Ленінським районним судом м. Миколаєва цивільної справи № 2/489/751/2016 за позовом Г.В. до Г.В., М.А. про визнання батьківства судом було призначено молекулярно - генетичну експертизу (експертизу ДНК), проведення якої доручено експертам КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи». Мета експертного дослідження - визначення походження дитини від батька. Водночас треба мати на увазі, що згідно ст. 66 ЦПК України висновок експерта є лише одним з доказів у справі. Відповідно, оцінювати висновок експерта суд повинен як один із наявних доказів у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що повинно ґрунтуватися на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні. Як і інші докази, висновок експерта не має для суду наперед встановленого значення. Результат оцінки висновку експерта суд відображає в рішенні, в якому наводить мотиви його прийняття чи відмови у прийнятті.
Не повинна віддаватись перевага висновку експертизи лише тому, що вона проведена комісійно, повторно, експертом авторитетної установи або таким, який має більший досвід експертної роботи, тощо.
Разом з тим при перевірці й оцінці експертного висновку суд завжди в повному обсязі перевіряє:
- чи було додержано вимоги законодавства при проведенні експертизи;
- чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі;
- компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень;
- достатність поданих експертові об'єктів дослідження;
- повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним;
- узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи;
- обгрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.
Дослідивши призначені у першому півріччі 2016 року Ленінським районним судом м. Миколаєва судові експертизи було виявлено наступні проблемні питання.
По-перше, тривалий строк проведення експертного дослідження та виготовлення висновку експерта. Так неодноразово на адресу суду від МВ ОНДІСЕ (експертна установа, до якої судом найчастіше було призначено виконання судових експертиз), направляло на адресу суду повідомлення про те, що з урахуванням великого завантаження експертів, зокрема через знаходження у експертів на виконанні понад десяти експертиз, у тому числі комісійних та комплексних, експертиза по матеріалам переданої справи може бути проведена не раніше 2 кварталу 2017 року (наприклад повідомлення за вих. № 943 від 31.10.2016 р. по цивільній справі № 2/489/1366/16).
По-друге, висока вартість експертного дослідження. Відповідно до ст. 79 ЦПК України витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз, відносяться до судових витрат. Кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи. Якщо стороною по справі не сплачуються витрати на проведення експертизи, висновок експерта до суду не направляється. На підставі ст. 86 ЦПК України у разі не оплати судової експертизи у встановлений судом строк суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи.
Оскільки на теперішній час сторони не завжди в повному обсязі мають у розпорядженні кошти, необхідні для оплати вартості експертизи, це може бути перешкодою для призначення експертизи та, відповідно, отримання необхідних доказів у справі.
В ході проведеного узагальнення будо проаналізовано практику призначення Ленінським районним судом м. Миколаєва у І півріччі 2016 року експертиз у цивільних справах. Аналіз показав, що експертні дослідження є важливою, невід’ємною складовою процесу доказування у цивільному судочинстві. Більшість експертиз проводиться на належному фаховому рівні. Однак не виключені помилки і порушення норм ЦПК (зокрема строків виконання висновків) при проведенні експертиз. Основна причина вказаних недоліків — недосконале законодавство, що регламентує правові засади судової експертизи та порядок її проведення, а також велика завантаженість експертів. При цьому судом проявлений високий рівень спеціальних знань, необхідних при призначенні судових експертиз, застосування новітніх технологій, залучення до виконання експертиз експертних установ поза регіоном розгляду цивільних справ, що пов’язано з їх високою кваліфікацією та великим досвідом практичної та наукової роботи.
_03_03.png)
