Два десятиліття норми Конвенції про захист прав людини є частиною національного законодавства

17 липня 1997 року підписано Закон України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції”, яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.

Конве́нція про за́хист прав люди́ни і основополо́жних свобо́д (скорочено— Європе́йська Конве́нція з прав люди́ни (ЄКПЛ)) прийнята відповідно до Загальної декларації прав людини з метою додержання країнами-підписантами (учасниками Ради Європи) та забезпечення на своїй території прав та основоположних свобод людини.

Конвенція була відкрита для підписання 4 листопада 1950 року, набула чинності 3 вересня 1953. Вона запровадила судовий механізм захисту визнаних міжнародним правом загальних стандартів політичних, економічних, соціальних і культурних прав та свобод людини в країнах-членах Ради Європи. Витрати на роботу суду фінансуються з внесків країн-членів Ради Європи.

Звернутися до Європейського суду з прав людини можна тоді, коли вичерпані всі засоби національного правового захисту прав людини. Скарга повинна подаватися мовою національного судочинства, до неї обов'язково додаються рішення всіх судових інстанцій. Термін розгляду справи— у середньому 3—5 років.

Україна, 9 листопада 1995 стала членом Ради Європи і взяла на себе зобов'язання дотримуватися положень Конвенції. 23 квітня 1998 Кабінет міністрів України ухвалив постанову «Про уповноваженого у справах дотримання Конвенції 1950 р. „Про захист прав і основних свобод людини“». В листопаді 1998 року Європейський суд з прав людини та Європейська комісія з прав людини були об'єднані в новий постійно діючий орган — Європейський суд. До його складу увійшов і представник України, який бере участь у засіданнях вищої палати суду при розгляді справ за позовами українських громадян.

Особливістю Конвенції є те, що вона забезпечує та гарантує дієву та ефективну систему захисту прав на міжнародному рівні. Так, Україна, як член Ради Європи, взяла на себе зобов’язання гарантувати та захищати передбачені Конвенцією права і свободи людини, визнавши ці положення частиною національного законодавства.

Суддівська спільнота апеляційного суду Миколаївської області регулярно застосовує норми Конвенції під час постановлення судових рішень, як у кримінальних, так і у цивільних провадженнях, беручи до уваги особливу природу Конвенції як правозахисного договору.

Джерело: http://mka.court.gov.ua/sud1490/pres-centr/news/362864/