flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Увага, суд перейменовано з Ленінський районний суд м. Миколаєва

"13 шоколадок і сім років позбавлення волі"

20 серпня 2026, 12:33

Останніми днями у мережі «Інтернет» каналами новин поширилась інформація про засудження Інгульським районним судом міста Миколаєва особи до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 8 місяців за «крадіжку 13 шоколадок».

Вказану інформацію підхопили та перепостили з власними коментарями безліч блогерів та інформаційних каналів. Велика кількість таких перепостів супроводжувалась непрофесійними коментарями окремих «блогерів» та «інформаційних каналів» надаючи суб’єктивній думці вигляду достовірної, правдивої інформації.

Водночас, використовуючи критику призначеного судом покарання, поширювачі інформації, які очевидно не мають юридичної освіти, навіть не намагались прочитати вирок суду щоб зрозуміти підстави призначення такого суворого покарання. 

Метою такого підходу до поширення інформації може бути бажання отримати якнайбільше переглядів своїх каналів, а не донести до суспільства об’єктивні відомості з метою попередження вчинення правопорушень такого роду у майбутньому.

Такий підхід, з огляду на характер певної кількості коментарів під новиною, викликає негативне ставлення до судової влади частини суспільства, яка не має профільних юридичних знань.

У зв’язку з цим суд вважає за необхідне повідомити таке.

Суд призначає покарання виключно у межах визначених Кримінальним кодексом України, який приймається Верховною радою України. 

Розповсюджуючи інформацію більшість блогерів та каналів не звернули увагу на те, що особу визнано винуватою у вчиненні ГРАБЕЖУ під час дії воєнного стану, а не крадіжки.  

ГРАБІЖ відрізняється від КРАДІЖКИ формою вчинення. КРАДІЖКА вчиняється таємно, а ГРАБІЖ відкрито. Тобто, вчиняючи крадіжку людина має усвідомлювати, що її дії залишаються не помітними для оточуючих. У разі ж якщо особа відкрито заволодіває майном, такі дії є ГРАБЕЖЕМ.

У свою чергу, якщо особа розпочинала викрадати майно таємно але її дії в подальшому були помічені і вона зрозуміла, що її викрито проте продовжила заволодівати майном, такі дії кваліфікуються саме як ГРАБІЖ.

Крім того, на відміну від крадіжки, вартість майна, яким особа заволоділа вчиняючи грабіж, не має значення.

Тобто, у разі якщо б особа таємно заволоділа шоколадками її дії взагалі не були б кримінальними через невелику вартість викраденого.

Вироком суду від 04.08.2026 у справі № 489/5093/26 (з текстом якого можна ознайомитись за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/138756366) особу було засуджено за вчинення ГРАБЕЖУ (ст. 186 Кримінального кодексу України), А НЕ КРАДІЖКИ (ст. 185 КК України), як помилково зазначали більшість інформаторів.

Такі відомості є суттєвими, оскільки за вчинення ГРАБЕЖУ передбачене суворіше покарання ніж за вчинення КРАДІЖКИ.

Також слід звернути увагу, що під час дії воєнного стану за вчинення ГРАБЕЖУ (ч. 4 ст. 186 КК України) передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

Також, особа мала невідбуте покарання, а саме більше 8 місяців обмеження волі.

Оскільки, особа вину у вчиненні грабежу не визнала, завдану шкоду не відшкодувала, раніше притягалась до кримінальної відповідальності та мала невідбуте покарання і за відсутності обставин, що пом’якшують покарання, суд не мав можливості призначити покарання менше 7 років позбавлення волі, яке встановлене санкцією ч. 4 ст. 186 КК України, застосувавши ст. 69 КК України.

Отже, покарання особі суд призначив виключно в межах визначених законом, наближеним до мінімального – 7 років 6 місяців позбавлення волі за вчинення ГРАБЕЖУ + частина невідбутого попереднього покарання (2 місця позбавлення волі).

Сподіваємось, що такі роз’яснення допоможуть усвідомити важливість доведення до суспільства саме правдивої, об’єктивної інформації, оскільки за такого підходу це сприятиме досягненню одного з основних завдань Кримінального кодексу України – запобігання кримінальним правопорушенням.

І навпаки поширення неправдивої, викривленої інформації з метою «хайпу» призводить до втрати громадянами здатності тверезо оцінювати ситуацію через перенасичення емоційним та фальшивим контентом; втрати довіри до судової влади; штучного роздмухування атмосфери конфлікту.