ВССУ зробив висновок щодо переривання перебігу позовної давності

 У разі видачі судового наказу не потрібно поновлювати позовну давність, так як він перериває перебіг позовної давності, але якщо це здійснено в межах строку давності.

   До такого висновку дійшов Вищий спецiалiзований суд України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ у справі № 6-18668 св 15 щодо про стягнення заборгованості.

  Суд апеляційної інстанції задовольнив вимоги позивача про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання. Також суд у своєму рішенні визначив, що строк позовної давності позивачем пропущено з поважних причин, оскільки переривався видачею судового наказу, який в подальшому було скасовано.

         Колегія суддів ВССУ не погодилася з таким висновком суду і зазначила таке.

У ч. 2 ст. 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також тоді, коли предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

      Судовий наказ відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

        Ураховуючи, що судовий захист позивача на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання позивачем заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом II ЦПК України, перериває позовну давність.

     Отже, підстави вважати, що позивач пропустив строк позовної давності та визначати поважність причин такого пропуску, є помилковими.

         Крім того, апеляційний суд у порушення наведених норм прав та вимог ст. ст. 212-214, 315 ЦПК України не врахував те, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу. 

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Разом з тим, суд встановив, що позивач просив про стягнення заборгованості за період, що знаходився поза межами трирічного строку подання до суду заяви про видачу судового наказу.

        Відповідно до ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.