Суддя-спікер Ленінського районного суду м. Миколаєва - Коновець Миколай Сергійович: "Навіщо потрібна досудова доповідь?"

Законом України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених" № 1492-VIII від 07.09.2016 року  Кримінальний процесуальний кодекс України доповнено ст. 314¹, якою передбачено мету та підстави складання досудової доповіді.

Зазначені зміни до законодавства внесено внаслідок реформування кримінальної юстиції в Україні та запровадження, так званого, інституту пробації в України. Вказаним діями держава має на меті удосконалення власного законодавства та перейняття досвіду зарубіжних країн. Так, у 2015 році приймається Закон України "Про пробацію", завданням якого є координальні зміни в роботі державних органів з правопорушниками ще на "досудовій" стадії.

Пробація – у кримінальному праві США, Англії, Німеччині являє собою різновид умовного засудження, при якому особа на час випробувального строку, встановленого судом, знаходиться під наглядом спеціальних органів, це своєрідний тест на здатність засудженого виправитися без відбування покарання, призначеного вироком суду.

Відповідно до вищезазначеного закону на орган пробації покладається, зокрема, і обов'язок підготовки досудової доповіді, яка містить результати незалежного соціального дослідження обвинуваченого. Досудова доповідь має на меті надати суду додаткову об’єктивну інформацію про ризик вчинення обвинувачуваним повторного злочину, можливість його виправлення без позбавлення або обмеження волі (необхідність ізоляції) через призму соціально-психологічної характеристики особистості обвинуваченого. До судова доповідь не має доводити винуватість або невинуватість особи.

Остання має бути врахована судом при призначені покарання, що прямо вбачається з приписів частини першої статті 314¹ КПК України.

Отже, на наш погляд, якщо раніше, призначаючи покарання та звільняючи засудженого від його відбування з випробуванням, саме суд надавав оцінку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, виходячи із тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи, що в свою чергу було суто оціночним поняттям та залежало від власної думки конкретного судді, то зараз такий висновок робиться судом за наслідками складання досудової доповіді спеціально уповноваженим на те державним органом.